Робота лягавого собаки по підсадному птаху
Отже, приблизно години за три до початку полювання птиці були висаджені на досить великому лузі поодинці на відстані триста-чотириста метрів одна від одної. Лук був вкритий відносно невисокою травою, яка не перешкоджала роботі собаки. Мисливці, розіійшовшись поодинці, пустили своїх собак в пошук по команді розпорядника ловів.
Не минуо й десяти хвилин, як загриміли перші постріли - полювання почалося.
Не зупинятимуся на деталях, а лише відзначу, що за весь вихід в поле мій собака поводився абсолютно так само, як і на звичайному полюванні по дикій птиці. Жодних відхилень, які, як деякі стверджують, пов’язані із запахом людини або вольєри, відмічено не було.
Роботи були не особливо далекими - на відстані приблизно десяти метрів, що відповідало традиційному рівню чуття мого собаки. В процесі полювання, що тривало години півтори, собака зробив сім робіт, і з-під неї було добуто п’ять куріпок. Поведінка підсадної птиці також нічим не відрізнялася від поведінки її диких побратимів. Висаджені поодинці куріпки при наближенні собаки щільно затаювалися і не бігли. В цілому, вони поводилися точно так, як і окремі птиці з розбитого виводка. Тому мені не довелося бігати за собакою, який сам доганяє зграю, що нестримно переміщається. Не довелося клясти все на світі, якщо раптом не встиг за своїм чотириногим другом, а він, у свою чергу, не встиг за зграєю, що піднялася понад міру . Одним словом, класика.
Під час полювання я краєм ока спостерігав за роботою двох сусідніх собак. Ані в їхній поведінці, ані в поведінці птиць, яких вони відпрацьовували, різниці з тим, що було описане вище, не було.
Після закінчення полювання я підсумував свої спостереження і прийшов до однозначного висновку, що полювання з лягавою по підсадній куріпці повністю відповідає аналогічному полюванню по вільній птиці. Міркуючи таким чином, я дозволив в своїх висновках піти далі, і у мене промайнула, на перший погляд, крамольна думка: а що, коли… Кожен лягашатник, що використовує свого собаку не лише для полювання, але й в спортивних цілях, знає, скільки буває труднощів при проведенні змагань та випробувань. То трава дуже висока, то її немає, то дуже сухо і птиця пішла в канави, то дуже волого і луки залиті водою і так далі, і тому подібне. А головне - дуже мало самої птиці. А тут ось тобі, будь ласка, вибрав відповідний лужок або поле, випустив пташок, куди тобі зручно, і запросив суддівську бригаду. А далі, як говорять в таких випадках «номер перший пішов…» і ні пуха йому ні пера.
Звичайно, як і всяка нова справа, випробування по підсадній птиці зажадають вирішення деяких технічних питань. Ну ось, наприклад, де узяти куріпок? Це питання можна вирішувати двояко: або на фермах з розведення дичини, або в місцях, де найчастіше проводяться випробування, створити сезонні накопичувачі. В цьому випадку утримання дорослих куріпок в обгородженою сіткою вольєрі з регулярною підгодівлею і забезпеченням водопою не складе великих труднощів.
Природно, все сказане вище - плід моїх довільних роздумів, які слід було б уточнити на практиці. Та все ж… Зараз йде робота із створення нових правил випробувань лягавих собак. Як вже наголошувалося, хочемо ми цього або не хочемо, але в перспективі полювання по перу все в більше і більше буде пов’язане з розведенням дичини. В такому разі постає сповна законне питання: а не чи пора в нових правилах допустити можливість випробування лягавих по підсадній птиці і зафіксувати деякі параметри такого заходу? Для уточнення цих параметрів слід, наприклад, в рамках одного з майбутніх змагань по звичайній дикій птиці випробувати декілька собак і по птиці підсадній. В цьому випадку спеціально запрошена авторитетна комісія може дати оцінку тому, що відбувається і в разі позитивного результату запропонувати відповідні рекомендації.
Віталій Шварц
Опубліковано в: “Российской Охотничьей Газете” №6(706) от 06.02.2008
Переклад Юрія Руденко
Tags: підсадному птаху, Робота лягавого
